Романс, тривалістю в життя
Володимир Трохановський
У Львівській філармонії відбувся творчий вечір з нагоди 25-ліття концертної діяльності Лілії Коструби. Співачка, що зібрала 20 листопада 2008 року широке коло своїх шанувальників до зали Львівської філармонії, могла заздалегідь розраховувати на успіх. Адже її багаторічна відданість камерному співу подиву гідна.
Лише віднедавна у співпраці із славними львівськими концертмейстерами заслуженою артисткою України Ярославою Матюхою, Лідією Ніколаєвою співачка приготувала унікальні програми рідко виконуваних творів («Пісні кохання» Й. Брамса, солоспіви Остапа та Нестора Нижанківських, романси Анатоля Кос-Анатольського, музика львівського ретро). Окрім того, в репертуарі Лілії Коструби – численні зразки європейської камерної лірики, кращі номери колоратурного оперного репертуару, словом – до 25-річного ювілею концертної діяльності співачка прийшла в зеніті вокальної та музикантської зрілості, свідченням чого і став анотований вечір.
Концептуально програма концерту представила дві репертуарні площини Лілії Коструби: улюблені сторінки галицького солоспіву та європейська вокальна класика. Відчувалася велика відповідальність співачки в подачі, власне, національної музики, адже виконавиця пропустила через себе вже існуючу традицію інтерпретації цих творів (що формувалася великою Соломією Крушельницькою і так блискуче продовжену гроном сучасних виконавиць, серед яких особливе місце належить Марії Байко). Присутність в залі майже повного складу працівників музично-меморіального музею Соломії Крушельницької зворушливо підтримала бенефіціантку. Її часті виступи в «домі Соломеї» спричинились, очевидно, до такої ж посвяченості творчості галицьких композиторів, панораму якої вдало доповнили твори М. Скорика, Б. Фільц та О. Козаренка. Спільна для них інтонація старогалицької елегії особливо виразно була відчутною у виконанні Л. Кострубою солоспівів А. Кос-Анатольського. Атмосфера салону, для якого писалась ця музика і яка передбачає особливу інтимність, довірливість спілкування із слухачем, тонко втілилась в манері інтонування, сценічній поставі співачки.
Натомість друга частина концерту стала блискучим фейєрверком улюблених тем Ж. Бізе, Ш. Гуно, Дж. Верді, Дж. Пучіні, Й. Штрауса, для презентації яких співачка знайшла зовсім інші барви голосової палітри, свободу та легкість існування на сцені, дотепні режисерські знахідки. У цьому героїні вечора допомогли народна артистка України Людмила Посікіра, заслужений артист України Олег Лихач, лауреати міжнародних конкурсів Юрій Трицецький та Василь Понайда. Академічний симфонічний оркестр львівської філармонії під батутою Юрія Бервецького надав вечору справжньої святковості, багатства звучання, доповнивши програму популярними симфонічними фрагментами з опер, так улюбленими пулікою. Мелодії з опер «Кармен», «Травівата», «Богема» мало не підспівував увесь зал, вибухнувши оплесками після виконання Л. Кострубою та О. Лихачем сцени з оперети Й. Штрауса «Летюча миша». І подумалось: як шкода, що Львів позбавлений театру музичної комедії, який був би достойною оправою для таких нечисленних виконавців, що вміють поєднати вокальну майстерність з танцем, легкістю і смаком акторської гри, фонтануючим оптимізмом – словом, всіх тих якостей, які так щедро продемонструвала Лілія Коструба. Переконаний, що на таке мистецтво із вдячністю публіка не забариться, як це було впродовж всього вечора. Очевидно, що прийшла пора і на офіційні відзнаки, які б стали достойним вшануванням концертної діяльності співачки, ще одним імпульсом до захоплюючих подорожей світом вокальної музики, які понад два десятиліття здійснює Лілія Коструба із львівською публікою.
